Важливість виконання СЕО у структурі містобудівної документації

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби – транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом. 

Таке визначення дає стаття 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» № 2354-VIII. Для генеральних планів, комплексних планів просторового розвитку територіальної громади та детальних планів території це не просто теоретична вимога: закон прямо відносить містобудівну документацію до тих документів, які підлягають такій оцінці, і без неї затвердження документації неможливе.

Правова основа

СЕО в Україні регулює саме цей закон — № 2354-VIII, що набрав чинності 12 жовтня 2018 року. Цим самим законом статтю 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено частиною четвертою, яка прямо встановлює: містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, визначеному Законом «Про стратегічну екологічну оцінку».

Чинну редакцію обох актів варто перевіряти на офіційному порталі Верховної Ради — zakon.rada.gov.ua, оскільки до Закону № 2354-VIII вже вносилися зміни, зокрема Законом № 2717-IX від 03.11.2022 та Законом № 4510-IX від 19.06.2025.

Що таке документи державного планування

Закон оперує ширшим поняттям — «документи державного планування». До нього належать стратегії, плани, схеми, загальнодержавні й державні цільові програми, а також містобудівна документація: генеральний план населеного пункту, комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, детальний план території, план зонування. Саме для цієї категорії документів СЕО є законодавчо передбаченим етапом підготовки.

На які документи поширюється дія закону

Стаття 2 закону визначає сферу його дії через перелік галузей: закон поширюється на документи державного планування, що стосуються сільського, лісового чи рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, а також містобудування або землеустрою (схем). При цьому документ підпадає під дію закону лише за умови, що його виконання передбачає види діяльності, для яких законодавство вимагає проведення оцінки впливу на довкілля, або ймовірний вплив на території чи об’єкти природно-заповідного фонду та екологічної мережі.

Генеральні плани, комплексні плани просторового розвитку територіальної громади, детальні плани території потрапляють під дію закону саме як містобудівна документація в межах цього переліку. Окремо закон виключає зі своєї дії документи державного планування, що стосуються виключно національної оборони чи дій у надзвичайних ситуаціях, бюджети та бюджетні програми, а також короткострокові програми економічного й соціального розвитку.

З чого складається процедура

Методологія СЕО передбачає послідовність кроків: визначення обсягу оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій з органами виконавчої влади (а за потреби — транскордонних консультацій), урахування звіту та результатів обговорення при затвердженні документа, інформування про його затвердження та подальший моніторинг наслідків виконання для довкілля й здоров’я населення.

Ключовий елемент цієї послідовності — звіт про СЕО. Стаття 11 закону встановлює, що він складається до затвердження документа державного планування та вноситься до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Звіт має включати опис основних цілей документа та його зв’язку з іншими документами планування, характеристику поточного стану довкілля й здоров’я населення, прогнозовані зміни цього стану в разі незатвердження документа, а також характеристику стану довкілля й умов життєдіяльності населення на територіях, що ймовірно зазнають впливу. 

Для проєктів містобудівної документації закон встановлює це напряму: відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який розробляється у складі проєкту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку і повинен відповідати вимогам Закону «Про стратегічну екологічну оцінку».

Зв’язок із громадським обговоренням

СЕО не існує окремо від процедур залучення громадськості. Стаття 12 закону загалом передбачає окреме громадське обговорення в процесі стратегічної екологічної оцінки — з оприлюдненням проєкту та звіту, строком не менш як 30 днів і обов’язковим розглядом усіх зауважень. Але для містобудівної документації на місцевому рівні закон робить пряме уточнення: таке обговорення проводиться не за окремою процедурою, а в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проєктів містобудівної документації. Тобто мешканці території фактично подають зауваження й до самого проєкту генерального чи детального плану, і до звіту про його екологічні наслідки в межах однієї й тієї самої процедури.

Що означає невиконання СЕО на практиці

Документ державного планування, який підлягав стратегічній екологічній оцінці, повинен ухвалюватися з урахуванням звіту про СЕО та результатів громадського обговорення. Відсутність звіту або порушення встановленої процедури означає, що формальна умова затвердження документації не виконана. Для замовника документації це практично означає повернення до розробки на пізнішому етапі, коли витрати на доопрацювання вже суттєво вищі.

Чому це важливо для якості містобудівної документації

СЕО дозволяє врахувати екологічні та пов’язані зі здоров’ям населення наслідки ще на етапі планування, а не після того, як рішення про розміщення об’єктів вже ухвалене. Це стосується як прямого впливу — стану повітря, води, ґрунтів, так і опосередкованого — умов життєдіяльності на територіях, що потрапляють у зону впливу запланованої забудови. Інтеграція такої оцінки у структуру документації підвищує обґрунтованість містобудівних рішень і знижує ризик конфліктів між забудовою та довкіллям на етапі вже практичної реалізації плану.

Актуальний текст закону доступний на офіційному порталі Верховної Ради: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19.